ІНКРУСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Врізувати та вклеювати в поверхню предмета шматочки інших матеріалів для оздоблення його. Інкрустувати вази малюнками; // перен. Включати в якийсь твір уривки, цитати, рядки іншого твору. Народний творець.. складає пісню та інкрустує, вмонтовує в неї рядки чи цілі строфи з літературного твору (Рильський, III, 1956, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 31.