ІНКРУСТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до інкрустува́ти. Приваблюють дерев’яні вироби косівських майстрів — тарілки, шкатулки, блюда, цукерниці та ін. — вони інкрустовані бісером, перламутром та кольоровими породами дерева (Мист., 5, 1960, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 31.