ІНКВІЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. іст. Стос. до інквізиції (у 1 знач.).

2. перен. Надзвичайно жорстокий, дуже суворий; інквізиторський.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 30.