ІНКАСА́ТОР, а, ч., фін. Касир, скарбник, який здебільшого поза установою приймає та видає гроші або цінності. Тоня.. встигла підійти до каси, коли контролерка вже підписала свої рахунки, а касирка завізувала мішок з грошима.— Невже не можна сьогодні прийняти вклад? — наполягала дівчина. — Для цього треба розпечатувати все заново, а зараз приїде інкасатор (Собко, Матв. затока, 1962, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 30.