ІНЖИ́РНИЙ, а, е. Прикм. до інжи́р. Інжирне дерево; // Вигот. з інжиру (в 2 знач.). Інжирне варення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 29.