ІНДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. інді́єць, і́йця, ч.; інді́йка, и, ж.). Загальна назва всього корінного населення Індії та Пакистану. Ішли. Французи, поляки, греки, бельгійці.. Навіть негри, навіть індійці, взяті в полон десь біля єгипетських пірамід (Жур., Вечір.., 1958, 287).

Америка́нські інді́йці — те саме, що індіа́нці.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 27.