ІНДУ́С¹ див. інду́си.

ІНДУ́С², а, ч., заст., ірон. Одноосібник. [Шкурка:] Одна перспектива — це... йти в колгосп. Годі мені бути індусом (Мик., І, 1957, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 28.