Про УКРЛІТ.ORG

індивідуалізований

ІНДИВІДУАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до індивідуалізува́ти. Мова кожного персонажа [повісті «Борислав сміється»] глибоко індивідуалізована, типова (Укр. літ., 9, 1957, 136).

2. у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами. Вірш Бехера [«Смерть комісара»] .. свідчить про зрослу майстерність поета, його вміння створити живий, індивідуалізований образ нової людини (Рад. літ-во, 6, 1957, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 25.

вгору