ІНВЕКТИ́ВА, и, ж., книжн. Гострий викривальний виступ проти кого-, чого-небудь; гостре обвинувачення. Поезія Шевченка завжди багатогранна: поруч з палкими інвективами, закликами, сповненими гніву й пафосу, в нього в усіх періодах творчості є ніжно-ліричні, пейзажні вірші (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 593).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 24.