І́ЛЬМА, и, ж. Те саме, що ільм. Там посередині руки старі і гілля простягнула Ільма тінява, гігантська (Зеров, Вибр., 1966, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 18.