ІЗОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Те саме, що ізолюва́ння. Марні були спроби Вашингтона добитись політичної ізоляції Куби (Рад. Укр., 5.I 1962, 4); Якщо в квартирі з’явився хворий, його ізоляція є одним з ефективних засобів профілактики (Наука.., З, 1959, 33); Поліетилен використовують для ізоляції високочастотних кабелів у радіотехніці, радіолокації, в телебаченні (Наука.., 7, 1958, 8).

2. Стан за знач. ізолюва́тися 1. У партіях меншовиків та есерів, які опинилися в ізоляції від мас, посилився розпад (Ком. Укр., 12, 1966, 57).

3. техн. Неелектропровідний матеріал, яким ізолюють провідник. Пройшов літній чоловік з металевим ящиком у руках, з якого стирчали кінці вкритого ізоляцією дроту (Руд., Остання шабля, 1959, 72); // Нетеплопровідний матеріал, яким ізолюють джерело якої-небудь енергії тощо.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 14.