ІЗВО́ДИТИ, ІВО́ДИТИСЯ, ІЗВ’ЯЗА́ТИ, ІЗВ’Я́ЗУВАТИ, ІЗВ’ЯЛИ́ТИ, ІЗГАДА́ТИ, ІЗГА́ДУВАТИ, ІЗГАНЬБИ́ТИ, ІЗГА́РЯЧУ, ІЗГАСА́ТИ, ІЗГА́СНУТИ, ІЗГИ́НУТИ, ІЗГЛЯ́НУТИСЯ див. зво́дити, зво́дитися, зв’яза́ти і т. д.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 13.