ІДІОМА́ТИКА, и, ж.

1. Сукупність ідіом якої-небудь мови, твору. Він [В. І. Ленін] особливу увагу звертав на передачу в перекладах особливостей синтаксису, стилю та ідіоматики оригіналу (Мовозн., VII, 1949, 30).

2. Вчення про ідіоми.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 12.