ІДЕО́ЛОГ, а, ч. Виразник, захисник якого-небудь світогляду, ідеології. Боротьбу з «легальними марксистами» Ленін почав з виступу проти їх головного ідеолога — П. Струве (Біогр. Леніна, 1955, 21); Ідеологи реакційних класів завжди вороже ставилися до матеріалістичного трактування суті і характеру мистецтва (Ком. Укр., 5, 1960, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 11.