ІДЕНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до іденти́чний; тотожність. Повної ідентичності в думках і почуттях двох дорослих і під різними впливами вихованих людей.. не може бути (Л. Укр., V, 1956, 344); — Чи маєте тут кого знайомого в місті, хто потвердив би ідентичність особи? (Мак., Вибр., 1954, 336); Висока якість продукції, ідентичність кожного виробу з еталонним зразком досягається лише тоді, коли культура виробництва.. вже доведена до найвищого рівня (Ком. Укр., 10, 1966, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 11.