Єхидкува́тий, а, е. Ехидненный, злой и лукавый. Хто врозуміє єхидкувату простоту. Греб. 323.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 468.