ЄПІТРАХИ́ЛЬ, і, ж. Частина культового одягу священика у вигляді довгої смуги, що надягається на шию. Панотець надів єпітрахиль (Фр., II, 1950, 367); Під єпітрахиллю зараз кається в своїх гріхах старий Щербина (Стельмах, Хліб.., 1959, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 498.