ЄПИ́СКОПСЬКИЙ, а, е. Прикм. до єпи́скоп і єпи́скопство. З початком 1852 р. ..прийшов цісарський декрет, потверджений папою, котрим усунено Войтаровича з його єпископської кафедри (Фр., II, 1950, 142); Центральне положення у місті, поряд з княжим двором, займав.. єпископський двір (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 479).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 498.

Єписко́пський, а, е. Епископскій.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 468.