ЄПА́РХІЯ, ї, ж. Церковно-адміністративний округ, яким управляє єпископ. Першим священнослужителем, що помітив незвичний рух в церкві, був дяк Кирило Якимович, відомий на всю єпархію своєю надзвичайною скупістю і плодовитістю (Довж., І, 1958, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 498.

Єпа́рхія, хії, ж. Епархія. Викарій їздив по єпархії. Левиц. І. 148.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 468.

єпа́рхія — церковно-адміністра­тивний округ, яким управляє єпис­коп; у князівській Україні-Русі відігравали значну роль в адмініс­тративному житті країни.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 214.