ЄЗУЇ́Т, а, ч.
1. Член католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», що є найреакційнішою і найвойовничішою організацією католицької церкви. З’явившись для боротьби з протестантами у 1564 р., єзуїти ретельно взялись за підвищення рівня релігійного життя у Польщі (Від давнини.., І, 1960, 154).
2. перен. Про підступну, підлу, лицемірну людину.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 497.