ЄДИНОНАЧА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Метод управління, коли все керівництво зосереджене в руках однієї особи. Радянська єдиноначальність обов’язково має спиратися на колектив, широке залучення трудящих до управління виробництвом (Ком. Укр., 4, 1968, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 496.