ЯСНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ясни́й. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 9); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки «Засвистали козаченьки в похід сполуночі» (Тич., II, 1957, 330).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 654.