ЯСКІ́Р, яско́ру, ч., бот., діал. Жовтець. Червоні гвоздики, сині незабудьки та жовтий яскір хапали за очі своєю свіжістю і красою (Кобр., Вибр., 1954, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 653.

Яскір, (ра? кору?), м. Раст. Ranunculus. Вх. Пч. І. 12.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 544.