ЯСЕНИ́НА, и, ж. Окреме дерево ясена. Теши, сину, ясенину, добре клиння буде (Чуб., V, 1874, 236); // збірн. Ясенові дерева. А справа і зліва ліс чорний та темний, грабина, як свічки, та ясенина, та всяке дерево — одно в одно рівне та високе (Свидн., Люборацькі, 1955, 144).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 652.