ЯРОВИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Проводити, робити яровизацію (у 2 знач.). — Коли ж то ви бурякове насіння яровизувати встигнете? (Крот., Сини.., 1948, 52); Готуючись до сівби у відкритому грунті, яровизують насіння моркви, цибулі, а потім і бульби картоплі (Хлібороб Укр., 1, 1963, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 650.