ЯРОВИЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до яровизува́ти. Насіння було старанно відсортоване, відібране вручну і перед посівом яровизоване (Рад. Укр., 10.IV 1946, 2).

2. у знач. прикм. Оброблений способом яровизації (про насіння). Сіяли тільки добірним, прочищеним, протруєним і яровизованим насінням (Вол., Сади.., 1950, 7); Саджалкою СН-4 можна висаджувати і яровизовану картоплю, але при умові, якщо паростки зелені, короткі і міцні (Хлібороб Укр., 4, 1964, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 650.