ЯРМАРЧА́НИН, а, ч., розм. Той, хто продає або купує на ярмарку. Явтух Каленикович помічає цікаві погляди ярмарчан, що фіксують його надто довгу розмову з жінкою (Ю. Янов., II, 1954, 183); Вершники рушили далі, а за ними, мов за кораблем пінява хвиля, забурунив збуджений галасливий натовп ярмарчан (Добр., Очак. розмир, 1965, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 649.