Я́РКА, и, ж. Молода вівця, яка ще не ягнилася. — Ой на тобі, дівчинонько, ще й семеро овець. Ще й семеро овець і восьмую ярку (Чуб., V, 1874, 866); Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (Тулуб, В степу.., 1964, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 648.

Ярка, ки, ж.

1) Молодая годовалая овца. Вас. 198. Що тобі буяри привезли: чи вівцю, чи ярку? Мил. Св. 58.

2) Родъ дѣтской игры. Ив. 34. Ум. Я́рочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 542.

я́рка (зменшено-пестливе — я́рочка) — молода вівця, яка ще не ягнилася. — Ой на тобі, дівчинонько, ще й семеро овець, Ще й семеро овець і восьму ярку (П. Чубинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 664.