Про УКРЛІТ.ORG

яриця

ЯРИ́ЦЯ, і, ж.

1. розм. Яра пшениця. Весною на своїм полі вони сіяли ярицю (Стельмах, Хліб.., 1959, 433); Яриця-пшениця зеленіла (Донч., IV, 1957, 147).

2. діал. Суниця. До бору, тетюрко [тетерко], до бору.., там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 648.

Яриця, ці, ж.

1) Яровая пшеница. МУЕ. І. 120. Яриця-пшениця. Грин. III. 50. Та наорали, та насіяли пшениці-яриці. Рудч. Чп. 225.

2) Родъ ягодъ (по объясненію, помѣщенному у Чубинскаго: земляника). До бору, тетюрко, до бору, там тобі сосни з вибору, там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці. Чуб. IV. 668.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 542.

вгору