Я́ЛІВКА, и, ж. Ялова корова, кобила або вівця. У багатого й теля з телям, а в убогого одна корова, та й та ялівка (Укр.. присл.., 1955, 8); Пізнім вечором, коли поснули і домашні, й наймити, Плачинда потай.. випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (Стельмах, І, 1962, 501).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 643.