Я́ЛОВІТИ, іє, недок. Бути яловою (у 1 знач.). За рік-два не впізнати артілі.. Корови не в кізяках і не яловіють, коні весело іржуть (Вишня, І, 1956, 410).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 644.

Яловіти, вію, єш, гл.

1) Оставаться дѣвственной или безплодной (о самкѣ скота). Нѣжин. у.

2) Оставаться не вспаханной (о землѣ). Нѣжин. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 540.