ЯЛИ́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до яли́на. По обидва боки широкої долини піднімаються рядками закруглені гори, вкриті густими ялиновими лісами (Н.-Лев., II, 1956, 388); Путівцем понад річкою, через березняк та ялиновий чагарник тихою ступою чвалала руда конячка (Довж., І, 1958, 463); В ялиновому насінні багато смоли (Коп., Як вони.., 1948, 90); На гвіздках, над рамами портретів ялинові галузки з вплетеними у них пишними паперовими рожами (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 19).
2. Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. На Україні, в різних місцевостях, можна почути багато інших назв цієї рослини [омели]: громовий кущ, баб’ячий прокльон, відьмина мітла, .. ялиновий барвінок тощо (Знання.., 3, 1971, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 643.