ЯКОВО́СЬ, присл., рідко. Те саме, що я́кось¹.— А як саме ви штурмували б? .. Покажіть. «Штурмуйте» мене.. — Але ж, товаришу генерал,— зам’явся Хома. — Яковось… Повалимо вас, а ви потім розсердитесь (Гончар, III, 1959, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 640.

Яковось нар. = Якось. Та добре було, та добре було та під турчином жити, та, яковось, та яковось за невіру служити. О. 1862. VIII. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 539.