ЯКНАЙСУВО́РІШЕ, підсил. Присл. до якнайсуво́ріший. Голова сільради, знітившись, одвів діда Корнія в куток і якнайсуворіше давав йому директиву скликати актив (Кир., Вибр., 1960, 308); Самієв щоразу обганяв її [похідну колону] на мотоциклі, задоволено оглядаючи бійців і наказуючи командирам якнайсуворіше стежити, щоб ніхто не відстав (Гончар, І, 1954, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 640.