ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до вели́кий 1, 3-6. — Кавун-то наш піт і наша праця, а він вибере, сучий син, якнайбільшого, хряп об коліно, середину виїсть, а решту в бур’ян. Хоч би товаришу віддав, як сам не подужає (Тют., Вир, 1964, 35); Успіхи комуністичного будівництва несуть якнайбільший достаток і радісне життя всім, ще вище підносять могутність, честь і славу Радянської Батьківщини (Програма КПРС, 1961, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 638.