ЯЗЬ, я́зя, ч. Те саме, що в’язь². Вже небагато лишилось літніх днів — скоро настане осінь. Тепер так добре беруться язі, червоноперки, а пізніше вода схолодніє і риба піде на дно (Збан., Таємниця.., 1971, 14); На світанку клювали невеликі лящі та язі (Коп., Як вони.., 1961, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 631.

Язь, язя, м.

1) = Яз. Г. Барв. 471.

2) Рыба: Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19. Idus melanotus. Браун. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 537.