ЯДУ́ШЛИВО. Присл. до яду́шливий. Хтось зовсім близько бухикає ядушливо і глухо, як старий безпросвітний курець (Кучер, Трудна любов, 1960, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 626.