Про УКРЛІТ.ORG

ядро

ЯДРО́, а́, с.

1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (Наука.., 1, 1960, 27); Найбільше вітаміну В1 в гречаному ядрі та у вівсяних крупах (Технол. пригот. їжі, 1957, 138); Сава перекусив ситу зернину, милувався мучнистим ядром, простяг на долоні — крохмаль… (Горд., Дівчина.., 1954, 225).

2. спец. Внутрішня, центральна (перев. щільніша, густіша) частина чого-небудь. Комети складаються з маленького твердого ядра і величезної оболонки з розрідженого газу і порошинок (Астр., 1956, 6); Всередині чітко окреслених круглих, овальних, а іноді і кільцеподібних дисків планетарних туманностей містяться зірки, що їх освітлюють. Це — ядра туманностей (Наука.., 6, 1961, 11); // геол. Внутрішня частина земної кулі, яка починається на глибині 2900 км від поверхні. Товщина земної кори в гірських місцевостях досягає сімдесяти кілометрів, а під водами океанів 7-10 кілометрів. За корою розпочинається мантія, а вже за нею — ядро (Веч. Київ, 6. IV 1968, 4); // фіз. Важка, позитивно заряджена частина атома. У центрі атома.. перебуває позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся його маса, а навколо нього з величезною швидкістю обертаються електрони (Наука.., 10, 1960, 36); Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу (Тич., І, 1957, 168); // біол. Складова частина рослинних і тваринних клітин. Клітини щільно прилягали одна до одної і містили в собі правильні круглі ядра (Мед. ж., XIX, 1, 1949, 16); Як відомо, вся активнодіюча протоплазма і ядро живої клітини складаються головно з білкових речовин (Зерн. боб. культ., 1956, 3).

3. тільки одн., перен. Основна частина, група певного колективу, яка визначає, організує і спрямовує його роботу, діяльність тощо. Керівне ядро робітничого класу становить комуністична партія, що виконує велике завдання організації мас, забезпечення єдності волі і згуртованості дій (Ком. Укр., 5, 1968, 22); В першій половині серпня сімдесят чоловік — основне ядро обласного партизанського загону — пішло в Холменські ліси (Шер., В партиз. загонах, 1947, 7); — У нас є надійна група людей, готових до втечі. Це — комуністи, найпередовіше ядро нашого табору (Збан., Єдина, 1959, 305); Кочові племена, основне ядро яких становили царські скіфи («кращі і численні»), займали пануюче становище у Скіфії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 148); Іван з товаришами пішов на заняття хорового гуртка.. Основним ядром хору, його організаторами і ентузіастами були якраз друзі (Кол., Терен.., 1959, 44); // Основа чого-небудь. Москва стала тим життєдайним ядром, навколо якого судилося створитись могутній централізованій державі (Цюпа, Україна.., 1960,16); // перен. Сутність, головна причина чого-небудь. Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу об’єктивних обставин мусив залишатись безкарним (Вільде, Сестри.., 1958, 36); Лиш простота — єдине суще, Вона — ядро, вона — зерно (Бичко, Срібноліття, 1973, 26).

4. іст., військ. Кулястий суцільний снаряд ударної дії в гладкоствольній артилерії. Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі гноти (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 38); Двом пушкарям з обох боків воріт наказано закласти ядра й бути напоготові (Ле, Наливайко, 1957, 80); * Образно. Ядра сміху рвалися й гриміли, як гул грози, як гуркіт громовиць (Голов., Поезії, 1955, 68); *У порівн. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (Тич., І, 1957, 121).

5. спорт. Важкий металевий снаряд для штовхання, що має форму кулі. Путівку в життя ядру як спортивному снарядові дали англійські військові моряки, котрі у вільний час заради розваги перекидалися гарматними ядрами і навіть кидали їх на відстань (Наука.., 11, 1968, 60); Комаренко потиснув руку дівчині і зразу відчув, яка не по-дівочому вона велика й сильна. Такі руки мусять бути у спортсменок, які кидають диск або штовхають ядро (Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 625.

Ядро, ра, с.

1) Зерно (хлѣбное), сѣмячко (мясистаго плода), зерно орѣха. Чуб. III. 452. Роди, Боже, жито, пшеницю: у полі ядро, а в домі добро. Маркев. 1. Але він не посадив фсьо: сховав під язик їдно ядро ябвоньове. Гн. І. 15.

2) Завитокъ овчины. Блага на ядро — «слабая овчина съ палой овцы». Вас. 153.

3) Ядро, testiculus. Вх. Лем. 488. Ум. Яде́рце, яде́речко. Ой ори, синку, широку нивку, та посіємо яру пшеницю, та уродиться зелене стебельце, зелене стебельце, золоте ядерце. Чуб. III. 465. Роскушу орішок та вийму ядерце. Н. п. Ядеречко у житові ще м’якеньке. Волч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 536.

вгору