Я́ДЕРНИЙ1, а, е. Прикм. до ядро́ 1, 2, 4. Ванадій і сплави на його основі використовують в ядерній енергетиці як жаростійкі покриття для реакторів, що працюють на швидких нейтронах (Наука.., 7, 1976, 14); Ядерна вага; // Який містить у собі ізотопи урану або плутонію. Ядерне пальне містить в одиниці об’єму набагато більше енергії, ніж кращі сорти рідкого палива (Наука.., 2, 1959, 12); Серце корабля [«Ленін»] — паро-генераторна атомна установка, яка працює на ядерному паливі (Наука.., 6, 1958, 27); // Пов’язаний з використанням енергії, що виділяється під час перетворень атомних ядер. Федір довго носився з химерною, майже дитячою мрією: винайти такий апарат, який би знешкодив усі готові до вибуху запаси ядерної зброї (Мушк., Серце.., 1962, 185).
◊ Я́дерна реа́кція — перетворення атомних ядер, при взаємодії їх з елементарними частинками або іншими ядрами. Істиною було те, що джерелом енергії самого Сонця була ядерна реакція, під час котрої визволяється та таємнича атомна чи ядерна енергія (Рибак, Час.., 1960, 106); Я́дерна спектроскопі́я див. спектроскопі́я; Я́дерна фі́зика — розділ сучасної фізики, в якому вивчаються атомні ядра, процеси, що в них відбуваються, елементарні частинки. Наші вчені, інженери, робітники очолюють найновіші досягнення в ядерній фізиці (Рад. Укр., 25. XI 1960, 1); Особливих успіхів досягнуто в галузі ядерної фізики (Цюпа, Україна.., 1960, 113); Я́дерний реа́ктор див. реа́ктор.
Я́ДЕ́РНИЙ2, а, е.
1. Великого розміру (перев. про зерно, насіння і т. ін.); добірний. На широке поле те заходять вже комбайни. І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Забіла, У.. світ, 1960, 110); І колос ядерний гнеться, що виріс у нашім полі (Шпорта, Запорожці, 1952, 99); Смугаста осінь на багряних кораблях пропливає мимо розчинених вікон. Повітря — дубовий трунок. Воно пахне ядерними жолудями й каштановим листям (Донч., II, 1956,’/5); // Великий, яскравий (про небесні світила). Ядерні зорі ворушаться в порожньому небі, і зелений місяць низько гуляє над барханами (Донч., II, 1956, 237); Дух степових трав, прілого сіна, ядерний молодик у синяві — навіювали спокій і мрії (Рибак, Помилка.., 1956, 92); // Здоровий, міцний, кремезний (про людину). Пані Дрейсігерова.. 30-літня гарненька жінка, здорова та ядерна (Л. Укр., IV, 1954, 234); До нас дівчата й молодиці гарні На конях їдуть з лісових осель. Ввійдуть ядерні, свіжі із морозу, І з усміхом уклоняться мені (Стельмах, V, 1963, 262); // Лапатий, рясний (про дощ). Ударив ядерний крапчастий дощ. Він зашумів по траві, зашкварчав по нагрітій дорозі (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 901); // Налитий, соковитий (про плоди, зелень і т. ін.). Художниця намагається зібрати до орнаменту, в його елементи, все найбільш соковите, дорідне, пишне, ядерне, все, що є найкращого в садах, по квітниках України (Вол., Дні.., 1958, 12); // Свіжий, прохолодний (про повітря, пору дня чи року і т. ін.). Ядерний вітер (Сл. Гр.); Місячної ядерної ночі.. вони підійшли до якогось лісництва (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 664).
2. перен. Змістовний, влучний, виразний (про слова, вислови). Якби так професор зоології хотів описати короткими, але ядерними словами отця Тріщина, то вистачило б йому сказати оці слова: «Отець Тріщин має широкий рот і сильно розвинені щоки» (Март., Тв., 1954, 403).
3. Родючий (про грунт). Тим тут гарно буряки поросли, що ядерніша земля (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 624 - 625.