Я́ГІ́ДДЯ, я, с., розм. Збірн. до я́года. В саду шумнім, на вишні молодій Звиса ягіддя, кругле й соковите (Мал., Листи.., 1961, 41); Кущ калини, до пояса потонувши в заметах, де-не-де червоніє ягіддям (Гончар, Циклон, 1970, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 622.

Ягіддя, дя, с. соб. Ягоды. Ягіддя в садку такого, — аж гілля гнеться. Полт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 536.