ЯГУА́Р, а, ч., зоол. Великий хижий звір родини котячих з червонувато-жовтою шерстю, покритою чорними кільцями й плямами; живе в Америці. З найбільших хижаків у Південній Америці є великі кішки: пума і ягуар (Фіз. геогр., 5,1956,142); Шлюпка підібрала обох піратів, наблизившись на якихось п’ятнадцять метрів до пароплава. В цей момент ягуар вигнув спину і раптом стрибнув на шлюпку (Трубл., II, 1955, 387); *У порівн. Я лежав на гілляці береста, наче ягуар (Сміл., Сашко, 1954, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 624.