ЮСТИ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Суд, судова діяльність держави; правосуддя. Радянська юстиція.

2. Сукупність державних органів, що займаються судочинством. Батько Славка служив у Києві, мав солідну посаду в Міністерстві юстиції (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 95).

3. збірн., розм. Юристи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 617.