ЮСТИРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Фахівець з юстирування. Конструктори, інженери, юстирувальники з ювелірною точністю складають прилади з.. п’яти, а то й десяти тисяч деталей (Рад. Укр., 6.II 1969, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 617.