ЮРО́ДСТВУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Бути юродивим (у 2 знач.).

2. Чинити юродства (у 2 знач.). [Грицько:] Чого ви, Лука Семеновичу, юродствуєте? Якби ви знали, як то негарно збоку дивитись (Мирний, V, 1955, 153); — От пішов на пенсію, здам перепустку, може, й в інститут не пускатимуть,— юродствував Комаренко (Собко, Срібний корабель, 1961, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 616.