Ю́РИК, а, ч. Те саме, що юро́к2 1. Сюркає в руках у Олексія дерев’яний юрик (Цюпа, Три явори, 1958, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 615.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Ю́РИК, а, ч. Те саме, що юро́к2 1. Сюркає в руках у Олексія дерев’яний юрик (Цюпа, Три явори, 1958, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 615.
Юрик, ка, м. Родъ ласточки: Cypselus apus. Вх. Лем. 487.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 532.