Ю́НГА, и, ч. Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос. Я вступив юнгою на пароплав, що плавав по Каспійському морю (Трубл., II, 1955, 170); По сходах швидко дріботів юнга, спускаючись з ключем (Ле, Клен. лист, 1960, 186).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 613.