Ю́ЗОМ, присл.

1. Ковзаючи, не обертаючись, просуваючись по землі, рейках і т. н. (про колеса, гусениці).

2. Тягнучи, волочучи що-небудь по землі, настилу і т. ін. Пересувати вантаж юзом.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 613.