Про УКРЛІТ.ORG

щіткар

ЩІТКА́Р, я́, ч. Робітник, що робить щітки (у 1-4 знач.). В тісних, брудних і вогких комірках працювали від раннього досвітку дрібні ремісники: шевці, кравці, щіткарі й інші (Фр., VI, 1951, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 592.

вгору