ЩІ́ННА, ної, ж. Яка перебуває в тому стані, коли в її організмі розвивається зародок (про суку, вовчицю, лисицю). Карпо мовчки пропустив Огея до кімнати й, зиркнувши в напрямку кутка, де лежала «добродійна» — завжди щінна сука, зачинив двері (Досв., Вибр., 1959, 245).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 592.