ЩУ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до щу́ка. — А я сомка кілограмів на три зачепив і щучку трохи більшу (Коп., Як вони.., 1961, 152); — Ех, я щучок маленьких люблю ловити! (Донч., VI, 1957, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 611.